Олексій Копитько
Військовий аналітик, колишній радник міністра оборони України

США підозрюються у недієздатності

28.04.2025, 09:16 Позиція
Поділитися
США підозрюються у недієздатності
Фото: president.gov.ua
Путін вже явно показав, що зовсім не проти виставити Трампа недієздатним. Поки що без прямого конфлікту, але вектор – цей

Лавров. Рубіо. Тиск великий, хороших новин недостатньо, можна пояснити бурхливу реакцію співгромадян на будь-який позитивний сигнал. Особливо від Трампа. Которий завтра може написати протилежне.

Треба робити якісь зарубки, щоби зовсім не захитало. Тому що надія – річ обопільна. Вона рятує, але може позбавити імунітету.

Як на мене, вісь світової політики зараз проходить через пошук відповіді на запитання: чи наш гегемонушка – він так бачить світ чи він недієздатний?

Якщо він трохи екстравагантний у своїх цілях та практиках їх досягнення – це справа життєва. Із цим можна працювати. А от якщо він дивиться, ставить цілі, тужиться, але не може їх досягти – це зовсім інше.

До підозр у недієздатності підбурюють заяви, що США готові вийти із процесу досягнення миру. Бо на столі залишилися дві опції: підштовхнути Путіна до розумних домовленостей або виходити з переговорів. Україна досить тверезо і конструктивно окреслила межі політичних компромісів.

Без військових результатів (яких Путін не має) пояснити погіршення позицій України не можна, це буде явна несправедливість і потурання агресору. Щоб оперативно допомогти Путіну у досягненні відповідних воєнних результатів, США мають як мінімум погодитися з масовими вбивствами українських дітей у тилу (чого Трамп не хоче) та запровадити проти України ембарго. Тобто не просто зупинити своє, а заблокувати постачання всього військового і всіх вантажів подвійного призначення (чого вимагає Путін для "припинення вогню").

Існує низка конспірологічних теорій, які пояснюють, навіщо Путін потрібен Трампу (торпедування глобалістів у НАТО та ЄС, Гренландія, клінч з Китаєм, особиста нажива тощо), чому Трамп уникає давно назрілого "миру через силу", до якого треба змусити Москву.

Однак ці теорії не можуть ігнорувати факт: підозра гегемона в недієздатності обнуляє все глобальні задуми.

Коли виникають сумніви, миттєво запускається процес мільярда зовнішніх порізів та внутрішніх кровотеч. Технічно неможливо спроектувати силу скрізь. Неможливо пальцями передавити всіх хвороботворних бактерій. Потрібен інший підхід, що вимагає не тільки матеріальних ресурсів, а й ЧАСУ. Це праця поколінь.

Путін вже явно показав, що зовсім не проти виставити Трампа недієздатним. Поки що без прямого конфлікту, але вектор – цей.

Вашингтон дає приводи для шпильок, потрапляючи у безглузді ситуації. Місцями це перетворюється на якийсь водевіль.

При цьому в руках ексцентричного дідуся залишаються сотні військових баз у світі, найбільше космічне угруповання, епічний морський і повітряний флот, а також безліч інших корисних девайсів (в економіці, технологіях, політиці та ін.).

І всередині, і поза США підвішене питання – якщо дідусь вирішить, він зможе застосувати цю махину? Махіна його послухає? Може він когось перетворити нехай не в ядерний, але хоч у якийсь попіл?

Небезпека становища в тому, що утворюється вирва, яка втягує будь-який негатив з інтерпретацією "це тому, що США не впоралися".

Вибухнув порт в Ірані – тому що Ізраїль упорався, а США – ні. Зіткнулися Індія з Пакистаном – тому що Вашингтон ніхто в гріш не ставить. Хоча це може взагалі ніяк не пов'язано. Написав Трамп Путіну "Володимире, СТОП!", а той продовжує вбивати цивільних, як ні в чому не бувало. Тощо.

Моя гіпотеза в тому, що до 9 травня зберігається можливість щонайменше короткострокової деескалації, повного або часткового (секторального) припинення вогню. Трамп має потребу і поки що має сили це забезпечити. Путіну потрібен спокій на 9 травня, і немає бар'єрів виявити гнучкість (ракети все одно накопичувати три тижні, у Курську – "перемога"). Тобто, можливе щось, обставлене як явний дипломатичний прогрес.

А ось після 9 травня для Путіна ситуація зміниться до вересня (другий етап святкування – на Сході). Він може терпіти. Ризики ескалації злітають.

Якщо в це вікно можливостей не встигнуть, далі Америці не тільки в Україні буде складніше...

Джерело: сторінка Олексія Копитька у Facebook

google news Справжнє в GoogleNews Підписуйся, щоб першим читати головні новини Запоріжжя Підписатись
Поділитися