
Летить щохвилини. Росіяни постійно обстрілюють три громади Запорізької області – Комишуваську, Кушугумську та Біленьківську. Щодня волонтери евакуюють звідти людей. Спочатку евакуйованих везуть у запорізький транзитний центр, де їм оформлюють матеріальну допомогу й видають гуманітарку.
"Справжнє" дізнавалося про труднощі сьогоднішньої евакуації й подальшу долю врятованих людей.


Вранці волонтери доставляють евакуйованих людей в запорізький транзитний центр. Сьогодні, 15 вересня, вивозили жителів Кушугуму й інших сел цієї громади.
.jpg)
"Я з Осетрівки Кушугумської громади. На тій вулиці, де я мешкав вже немає більшості будинків – суцільні руїни стоять. КАБи російські летять постійно та дрони. Авіаційні бомби – це страшні штуки. Вони навіть газові труби закручують, воронки від них, як басейни. Страшно залишатися було, подав заявку на евакуацію. Сьогодні рано вранці за мною приїхали волонтери разом з поліцією", – розповідає Олександр.
.png)
Чоловік каже, що ситуація з ворожими обстрілами громади значно погіршилась цього літа.
"Світла немає, газу немає, крамниці зачинені й постійні обстріли. Страшне, що там відбувається – луплять кожного дня. Я сьогодні зранку пішов за сигаретами, за мною дрон летів. Досі руки трусяться. Це добре, що не атакував. Виїжджав з поліцією та волонтерами, пощастило швидко проскочити", – каже чоловік.
.png)
_1.png)
Жанні пощастило менше: півмісяця тому, повертаючись з роботи, жінка потрапила під ворожий обстріл. Російський дрон вибухнув посеред вулиці, неподалік від неї.
"Отримала багато уламкових поранень. Лікарі сказали, що два з половиною місяці буду в гіпсі, бо складні переломи – рука на спиці зібрана. Ми з мамою із Запоріжжя, але останні три роки живемо в Кушугумі. В нашу запорізьку квартиру був "приліт" ще в 23-му році. Будинок визнали непридатним для проживання, тому орендували дім у прифронтовому селищі, думали, що все буде добре, але не так сталося, як гадалося", – ділиться Жанна.
Волонтери евакуювали її, разом з маломобільною мамою, назад до Запоріжжя. Жінкам доведеться знімати квартиру вже тут – у обласному центрі.
_1.jpg)
"Наш будинок у Запоріжжі після обстрілу 23-го року майже одразу знесли – він непридатний для проживання. А в Кушугумі вже страшно було залишатися, бо постійно обстрілюють. Не встигають пожежі гасити. Вчора два будинки за півгодини повністю згоріли після обстрілів", – розповіла мати Жанни – пані Раїса.

У транзитному центрі, куди волонтери одразу привозять евакуйованих, тимчасово мешкають десятків людей. В основному це маломобільні або літні люди.
_2.jpg)
"У нашому місті є проблема з розміщенням маломобільних людей: оскільки місто прифронтове, то на початку повномасштабної війни геріатричні центри релокували. Тому зараз ми шукаємо можливості, куди можемо евакуювати далі тимчасових мешканців нашого центру. Також проблема в тому, що люди не хочуть покидати Запоріжжя. Тому ми проводимо дуже багато роз`яснювальної роботи, щоб вмовити людей виїхати із Запоріжжя", – говорить начальниця відділу державних допомог департаменту соцзахисту ЗОДА Анна Лехоніна.
Працівники запорізького транзитного центру домовились із геріатричними центрами Київщини та Вінниці щодо розміщення запорізьких маломобільних переселенців.
.jpg)
"Ми з дружиною завтра їдемо до київського центру, де нас погодились прийняти. Дуже вдячні фахівцям транзитного центру за допомогу. Ми тут вже майже місяць живемо й не знаємо, куди далі їхати. Моя дружина має проблеми зі слухом, тому житимемо в геріатричному центрі столиці. Наприкінці серпня виїхали з рідного Кушугуму, бо залишатися там вже не було сенсу – дуже небезпечно", – сказав Володимир.

Наразі в запорізькому транзитному центрі тимчасово розміщується близько сорока людей. У Біленьківській громаді все ще залишаються родини з дітьми, які мають покинути небезпечну територію до кінця цього місяця.
Читайте також: У Запоріжжі через обстріли закривають шелтер для переселенців