Від балістики до FPV: тисячі ворожих боєприпасів атакують Запорізький регіон з початку повномасштабної війни. Більша частина вибухає на землі, частина падає у водойми. Частина боєприпасів не розриваються, додаючи роботи з розмінування місцевим саперам.

"Справжнє" дізнавалося в експертів, які наслідки від багаторічного бомбардування існують для екології Запоріжжя.

Експерт з екологічної безпеки Максим Сорока говорить, що вибухи, як такі, майже не впливають на стан атмосферного повітря. Проте його значно забруднюють пожежі, які нерідко трапляються внаслідок обстрілів.

"За ці п’ять років війни накопичилось достатньо фактів, які підтверджують, що будь-які обстріли й вибухи самих снарядів на атмосферне повітря майже не впливають. Загалом, коли ми говоримо про атмосферне повітря цілого масиву. Цей вплив завжди короткостроковий і локальний. Вже впродовж 2-3 годин після обстрілу, наприклад, вибуху в якійсь громаді, на якійсь локації, показники якості повітря приходять в попередню норму.

Єдине виключення, коли після вибуху розпочинається масштабна пожежа. Особливо, коли горять полімерні матеріали, нафтопродукти тощо. Але він вже пов'язаний більше не з самими снарядами, а з тим, що саме вони підірвали", – розповідає науковий керівник мережі "Довкола" Максим Сорока.

Експерт розвіює ІПСО, яке розганяють у Європі з приводу негативного впливу боєприпасів для українського грунту. Каже, що найчастіше цим займаються російські агенти.

"Це частина екологічного ІПСО. Хочу нагадати про чутки про уранові боєприпаси, що радіація вже дійшла до Гельсінкі чи щось подібне. Ми з колегами відслідковуємо ці інформаційні "вкиди", які розганяють канали або акаунти, пов'язані з РФ. І вже ж недоброчесні українці цьому теж сприяють".

Втім, каже екоаналітик, це не означає, що боєприпаси, які розриваються в нашому ґрунті, зовсім ніяк йому не шкодять:

"Коли снаряди розриваються, відбувається перемішування ґрунтових мас. Я думаю, що всі вже бачили ці світлини, коли на родючих землях, на нашому чорноземі, ми бачимо ці сірі глинясті вирви. Ця маса, вона виривається з породи і переміщується. Таким чином, постійно збіднюється наш родючий шар чорнозему. Нагадую, що чорнозем зосереджений в 30-40 см верхнього шару. Ось чому воєнні дії, коли ми говоримо про вплив загалом воєнних дій на ґрунти, це їх збіднення. І це не тільки боєприпаси, це також і будівництво бліндажів, внаслідок якого теж відбувається перемішування й збіднення ґрунтових мас", – пояснює Максим Сорока.

Небезпеку для здоров'я людей від пожеж, які здіймаються після російських обстрілів підтверджує і екологічна аналітикиня, голова ГО "Екосенс" Тетяна Жавжарова.

"Кожна пожежа після обстрілів призводить до викиду в повітря продуктів горіння: чадного газу, а також дрібнодисперсного пилу частинок PM 2.5 та PM10. Все це подразнює дихальні шляхи, спричиняє кашель, загострює хронічні хвороби. Тому варто після пожежі не поспішати виходити дивитися, а зачиняти вікна. Коли ракета чи шахед влучає в будинок, на жаль, горять пластик і шифер, у повітря піднімаються випари лаків, фарб та важкі метали. Через руйнування шиферних дахів у повітря потрапляють мікроволокна азбесту, які при вдиханні залишаються в легенях назавжди і провокують онкологічні захворювання", – говорить екологиня.

За словами Тетяни, крім шкоди для повітря від пожеж, небезпечні сполуки, що містять боєприпаси, отруюють ґрунт.

"Під час вибухів боєприпасів у ґрунт і повітря потрапляють залишки вибухових речовин, такі як гексоген та тротил. Кожен удар забруднює довкілля сполуками сірки та азоту, які при контакті з вологою повітря утворюють токсичні кислотні випари, що подразнюють слизові оболонки та дихальні шляхи. Повертаючись до пожеж, якщо палає АЗС, то згоряють бензин, дизель і мастила. До чадного газу додаються бензол, толуол, формальдегід і канцерогенні бензопірени, які створюють тривалу хімічну загрозу навіть після гасіння пожежі. З часом ці речовини отруюють міський ґрунт і потрапляють у підземні води, перетворюючи наслідки кожного обстрілу з локальної надзвичайної ситуації на довгостроковий екологічний ризик для міста", – вважає голова ГО "Екосенс".

Максим Сорока, своєю чергою, також додає, що ґрунт забруднює й будівельне сміття, що залишається від чисельних руйнацій після обстрілів.

"Окремий аспект впливу на ґрунти, який проявився вже в аналізі ситуацій у Харківській та Донецькій областях під час цієї війни – це аналіз ситуації в приватному секторі після обстрілів. Коли снаряди потрапляють і руйнують ці ділянки, то фактично все це будівельне сміття зазвичай залишається на присадибній ділянці, яка має родючий шар ґрунту і дуже сильно його збіднює. Поки що один підтверджений вплив на ґрунти боєприпасів – це негативний вплив на родючість нашої землі. В цьому сенсі серце кров'ю обливається, тому що зараз воєнні дії, останні п'ять років, вони відбуваються на найцінніших ділянках чорнозем'я, на унікальних землях, на яких була одна з основ сільського господарства півдня та південного сходу України", – говорить експерт з екологічної безпеки.

Окрема проблема, на думку Максима Сороки – гуманітарне розмінування великих територій, до яких ще довго не буде доступу.

"Коли ми говоримо про нерозірвані снаряди, ми стикаємося з підтвердженою проблемою гуманітарного розмінування. Багато територій є замінованими апріорі. Вони потребують технічного обстеження, технічного розмінування та гуманітарного розмінування. Тому що життя не повернеться на ці території до ретельного обстеження й розмінування. Бо ведення сільського господарства або відновлення житлової забудови, проведення комунікацій тощо неможливо до повного розмінування. Якщо цього не зробити, у нас збільшуються ризики побічного травмування, особливо для цивільного населення", – говорить експект.

Він також додає й проблему вдосконалення сучасної зброї, яку вже не можна порівнювати зі зброєю зразка Другої світової війни.

"Ми й досі можемо стикатися з нерозірваними боєприпасами часів Другої світової війни. Це, як правило, міни чи авіабомби, які ворог скидав з літаків. Але сучасна війна сильно змінюється, і у нас буде менше таких великих об'єктів з великою потужністю вибуху, але буде більше дрібних об'єктів. Наприклад, так звані, протипіхотні міни, касетні, які заборонені у всьому світі, але росіяни їх нерідко використовують. Як ви знаєте, вони спеціально розкидають, так звані, пелюстки. Їхні бойові частини залишаються активними, згідно з паспортними даними, вісім років. Але давайте будемо об'єктивними, що таке паспортні дані? Це медіана розподілу. Такий боєприпас може через чотири роки вже не спрацьовувати, а може через 16 років спрацювати. І ці маленькі "пелюстки" та інші протипіхотні міни, здебільшого зараз росіяни виготовляють з пластику. І це ускладнює їх пошук", – підсумовує Максим Сорока.

Нагадаємо, що з початку повномасштабної війни запорізькі сапери знешкодили більше 20,5 тисяч нерозірваних російських боєприпасів.

Читайте також: Міни-пастки: росіяни полюють на запорізьких саперів на Херсонщині

Не пропустіть

Росіяни атакували Запоріжжя БпЛА: є жертви 18.08.2026, 07:19 Бізнес після фронту. Історія запорізького ветерана 17.08.2026, 15:45