Сотні одиниць російського залізяччя, що не розірвалося й застрягло в землі, щодня знешкоджують запорізькі рятувальники. Працюють також на території Херсонської, Харківської та Миколаївської областей. Про те, чим відрізняється розмінування в різних регіонах, з якими небезпечними викликами доводиться стикатися, "Справжнє" дізнавалося від ДСНСників, що тільки повернулися з Херсонщини.

Десять запорізьких рятувальників повернулися додому після п'ятдесятиденної ротації на Херсонщині. Там наші сапери регулярно проводять роботи з розмінування територій.

"Дуже сильно відрізняються роботи з розмінування в різних регіонах. Ми працюємо на Херсонщині, Харківщині, Миколаївщині. Кожна область специфікується різноманітними боєприпасами. Наприклад, в Харківській області найбільше знаходиться протипіхотних мін, які довго лежать – 2-3 роки. Їх там дуже велика кількість.

У Миколаївській зовсім інший тип снарядів знаходився. Там в основному ракети, таке, що долітало на великі відстані – з великих боєприпасів.

У Херсонській, можна сказати, що найбільше різноманіття: тобто, будь-які види інженерних боєприпасів, протитанкових, протипіхотних мін і всіх інших реактивних систем залпового вогню", – розповідає начальник відділення групи механізованого розмінування ДСНС в Запорізькій області Руслан Анікалов.

Протягом роботи на Херсонщині в основному всі небезпечні предмети знешкоджуються на місці, позаяк перевозити їх небезпечно. Особливість роботи на Херсонщині – це міни-пастки, які розкидає ворог.

"А на даний час, що ми зараз помітили, коли ми виїжджали у відрядження, що в Херсонській області присутні ще додатково пастки для саперів. Тобто, міни-пастки. Додатково до того всього, що там знаходиться. Також ускладнювалася робота й тим, що ми працювали у дуже густому кустарному лісі. І там, де висока трава. Плюс до цього всього можна ще й додати дуже сильну спеку. Це дуже ускладнювало роботу.

Але задача була виконана в повному обсязі. І особовий склад прибув до ППД у повному складі", – додає сапер.

Попри це, рятувальник вважає, що в рідному Запоріжжі складніше розмінувати прифронтові селища через постійні ворожі обстріли.

"У Запорізькій області загальна ситуація складна. Тому що, коли ми виїжджаємо на розмінування, у нас є буквально 5-15 хвилин, щоб бути на локації за містом Запоріжжя. У нас багато часу немає. І тут постійно, можна сказати, кожну годину відбувається тривога й "прильоти". В таких умовах дуже важко проводити розмінування. У Херсонській області теж бувають різні випадки: також тривоги, також літають "шахеди", дрони дуже часто, але не так часто, як тут. І там є можливість попередньо все знати, сховатися і вберегтися", – ділиться Руслан Анікалов.

Його колега водій-сапер групи механізованого розмінування Андрій Кравченко приєднався до лав ДСНС три роки тому.

"До того в мене був свій бізнес. Але мені захотілося бути більш корисним для країни, тому обрав шлях сапера-рятувальника. Пройшов навчання протягом чотирьох місяців і вже три роки разом з хлопцями виконую ці обов'язки. На мій погляд, як у Запоріжжі, так і на Херсонщині складно працювати через постійні обстріли й "ждунів" на землі. Але останнім часом у рідному місті дійсно складніше", – каже сапер.

ДСНСники зазначають, що додаткове навантаження вже більше чотирьох років – це сезонне розмінування фермерських полів.

"Фермери подають заявки на розмінування в основному з весни до кінця збору врожаю, восени. Коли вже посіви високі, то це дуже ускладнює роботу. Дуже важко знайти вибухонебезпечний предмет на таких полях. Щодо кількості звернень саме від фермерів, то вона може бути різною. У цьому році вже трішки менше, тому що багато сільгоспгосподарств відмовилося від обробки землі на прифронтових територіях", – розповів начальник відділення механізованого розмінування ДСНС у Запорізькій області Олег Комаров.

Рятувальники, які спеціалізуються на розмінуванні, кажуть, що найскладніше – знешкоджувати інженерні ворожі боєприпаси.

"Інженерні боєприпаси – протипіхотні міни, протитанкові міни, інженерні загородження, розтяжки. Від самого початку війни російські окупанти їх встановлюють не за книжкою чи стандартом. Особливо важко розміновувати ті, що були встановлені давно і їх вже засипало землею, вони заросли травою", – додав Руслан Анікалов.

У ДСНС говорять, що з початку повномасштабної війни запорізькі сапери знешкодили більше 20,5 тисяч нерозірваного ворожого залізяччя. Тільки з початку цього року більше трьох тисяч.

Читайте також: Посівна зі зброєю в руках: як запорізькі аграрії працюють під обстрілами

Не пропустіть

Окупанти обстріляли ТЦ у Запоріжжі: виникла масштабна пожежа 12.08.2026, 07:42 Меткомбінат у Запоріжжі повністю зупинив роботу після удару балістикою 11.08.2026, 17:22