Десятки об`єктів культурної спадщини Запоріжжя постраждали від російських обстрілів за роки повномасштабної війни. Одна з останніх найболючіших ран – це колишня гімназія для дівчат Медхеншуле 1904-го року, по якій росіяни запустили авіабомбу декілька днів тому.

Про цінність цієї будівлі та інші архітектурні пам`ятки Запоріжжя, поруйновані російськими обстрілами, для "Справжнє" розповів краєзнавець Роман Акбаш.

Менонітська будівля в стилі модерн, внесена до Державного реєстру як пам'ятка архітектури місцевого значення, постраждала від російського авіаобстрілу в суботу, 4 липня. Російська бомба зруйнувала ліве крило школи.

"В історично-культурному сенсі – це трагедія для Запоріжжя, це просто катастрофа. На мій погляд, це одна з найкращих історичних будівель. Особисто для мене, з архітектурної точки зору, є дві такі значні історичні будівлі в нашому місті – це краєзнавчий музей і якраз 81-ша школа Медхеншуле. Мені важко їх розставляти по місцях, але я думаю, що ці дві пам`ятки – верхівка всієї архітектури, що є в Запоріжжі. Тому те, що сталося зі школою – дуже величезна втрата. Мене вибило взагалі в плані емоційному та моральному", – ділиться краєзнавець та військовослужбовець Роман Акбаш.

Фахівець зазначає, що школа Медхеншуле грає велику роль в громадському житті Запоріжжя, як найяскравіша пам'ятка архітектури початку ХХ століття. Будівля, розташована на Верхній Хортиці, є важливою частиною колишньої колонії Розенталь.

"Ця будівля пов'язана з видатними людьми. Я маю на увазі, першим чином, менонітів. Гімназія була побудована за кошти відомих менонітських підприємців, у яких були поруч виробництва. Тут не можна не згадати Катерину Вальман, яка є однією з найвидатніших жінок в історії Запорізького краю, як благодійниця та громадська діячка. Саме вона була найбільшим спонсором будівництва школи для дівчаток. Вона була лідером товариства піклувальників, але крім неї там було багато-багато видатних людей", – каже Роман Акбаш.

За словами краєзнавця, менонітський комплекс на Верхній Хортиці, до складу якого входить поруйнована нині школа Медхеншуле, до повномасштабної війни був найпопулярнішим місцем для екскурсій.

"Коли хтось мене просив, не із запоріжців, показати Запоріжжя, то це точно одна з тих будівель, яку я покажу першою. Тому що всі, хто приїздив до Запоріжжя й не знав нашого міста, вони не сподівалися побачити таку будівлю, як Медхеншуле. Гості дуже дивуються зазвичай, намагаються побільше дізнатись про цю школу, фотографуються на її фоні. Тобто це одна з тих будівель, яка точно створювала цей вау-ефект для гостей міста".

Підкреслює краєзнавець і цінність деяких внутрішніх елементів історичної школи. Зокрема, сходи, виготовлені на спільному виробництві "Лепп та Вальман”, що в ті роки працювало в історичному районі Шенвізе.

"Дуже сподіваюсь, що нічого не станеться з цінними елементами, розташованими всередині будівлі. Бо там є дуже круті ажурні металеві сходи, зроблені на початку 20-го століття якраз на заводі "Лепп і Вальман", де на кожній сходинці стоїть позначка заводу. Катеріна Вальман була співвласницею цього заводу, більше того, вона саме поєднала Леппа і Вальмана, тому, що вона уроджена Лепп, а чоловік її Вальман. Тобто вона поєднала в одному концерні дві видатні родини", – розповідає Роман.

Щодо інших історичних втрат внаслідок обстрілів, то краєзнавець каже, що така ж велика втрата для міста – це розбита машинна зала ДніпроГЕСу, куди росіяни гатили багато разів.

"Це не просто промисловий об'єкт, а видатна архітектурно-історична пам'ятка, яка є частиною індустріальної спадщини України. Її унікальність полягає в масштабах, історичній драмі та архітектурному стилі. Будівництво станції розпочалося в 1927 році. Сама будівля машзали виконана в стилі конструктивізму, що було передовим архітектурним рішенням для того часу. З історії пам`ятаємо, що машзалу, разом з греблею, знищували два рази під час Другої світової війни. А після війни її відбудовували за проєктом академіка архітектури Віктора Весніна", – говорить Роман Акбаш.

Протягом повномасштабної війни РФ проти України постраждав також і млин Нібура, коли росіяни в середині жовтня 2022-го року запустили по елеватору ракету С-300.

"Сам елеватор не є старовинним, але будівля млина теж постраждала. Плюс там поруч особняк Коопа – теж пам'ятка архітектури. Район Покровського собору багато разів страждав від "прильотів". Пряме влучання в будинок навпроти собору, який не є офіційною пам`яткою архітектури, але має значення. Поруч з Краєзнавчим музеєм вибухи призвели до того, що в музеї повилітали вікна", – пригадує Роман.

Слід також згадати ворожий удар С-300 на початку жовтня 2022 року по історичному будинку на розі проспекту Соборного та вулиці Сталеварів, де загинуло 14 мешканців.

"Я не можу говорити, про якість відбудови цього будинку, бо останнім часом був у війську, а зараз лікуюсь після поранення в Харкові, але, судячи зі світлин, доволі якісно все зроблено. І, так, я вважаю, що відбудовувати потрібно. Особливо історичні будівлі. І дуже сподіваюсь, що після війни ми все відбудуємо. У випадку із Медхеншуле, то тут, можливо, ми зможемо залучити іноземних донорів. Зокрема голландців та канадців, які можуть бути зацікавлені, бо там зараз мешкають нащадки меннонітів", – додав Роман Акбаш.

Читайте також: Ліцей без дому: як у Запоріжжі відродили навчальний заклад із Пологів

Не пропустіть

Російський удар пошкодив ветеранський простір у Запоріжжі 06.07.2026, 13:14 Жертва та 25 поранених: РФ обстріляла понад пів сотні міст і сіл на Запоріжжі 06.07.2026, 07:23