Про це повідомила головна спеціалістка сектору з питань впровадження та реалізації програм психосоціальної підтримки Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці Світлана Семенова під час зустрічі з журналістами в Центрі журналістської солідарності в Запоріжжі, з якої повернулось "Справжнє".

За її словами, до традиційних виробничих ризиків додалися фактори воєнного часу – повітряні тривоги, нічні обстріли, порушення сну та загальна психологічна напруга.

"Працівники часто виходять на зміну зі значно зниженою швидкістю реакції. Це впливає на концентрацію і може бути порівнянне зі станом легкого сп’яніння", – зазначила Семенова.

Вона пояснила, що в умовах стресу люди частіше ігнорують правила безпеки чи виконують роботу автоматично, не контролюючи ризики. Особливо це небезпечно на виробництвах із високим рівнем механізації та складним обладнанням. Високий ризик і для керманичів транспорту.

Серед додаткових факторів ризику експертка назвала конфлікти в колективах, психологічне виснаження, сімейні проблеми, а також постійне споживання тривожного інформаційного контенту.

Окремо вона акцентувала на впливі воєнного стану: постійна тривога за близьких, нічні обстріли та інформаційне перевантаження формують так звану фонову тривожність, коли працівник фізично присутній на роботі, але ментально залишається розсіяним.

"Людина може бути на робочому місці, але частково перебувати поза процесом через емоційне навантаження, а відтак – неуважною, що може становити небезпеку здоров’ю, а в окремих випадках і життю", – пояснила фахівчиня.

За словами Семенової, в Україні поступово змінюється підхід до охорони праці: акцент зміщується з реагування на інциденти на їхню профілактику. З лютого 2026 року набрали чинності ключові положення закону про охорону психічного здоров’я, які дозволяють роботодавцям офіційно впроваджувати такі програми психосоціальної підтримки працівників на підприємствах. У Запорізькій області вже понад 40 підприємств це зробили.

Такі програми передбачають оцінку психологічних ризиків, запобігання конфліктам і булінгу в колективах, запровадження гнучких графіків роботи, дистанційних форматів, а також доступ до психологічної допомоги. Як приклад, фахівчиня навела зони для заняття спортом і відпочинку та зміщення робочих графіків для працівників одного з підприємств області. За оцінкою керівника, це позитивно вплинуло на продуктивність.

Фахівчиня наголосила, що в умовах війни психічний стан працівників стає таким самим фактором безпеки, як технічний стан обладнання чи дотримання інструкцій з охорони праці.

Раніше писали про ризики для здоров'я, які несе споживання продуктів зі стихійних ринків

Не пропустіть

У Запорізькому районі внаслідок удару зруйновано частину будинку, виникла пожежа 14.06.2026, 11:50 Росія поставила військам завдання наблизитися до Запоріжжя до кінця літа, – ISW 14.06.2026, 10:00