Інформаційна війна передбачає створення у свідомості людей іншої реальності. Тоді блокується воля і людей, і націй. Те, що росіяни – братній народ, російська культура – найкраща у світі, а українська – сільська і відстала; що українці вбили сотні тисяч поляків і обкрадають польську економіку; що всі поляки ненавидять українців – це міфи, які навмисно поширюють і в нашому суспільстві, і серед союзників.

Завдяки міфам існують тоталітарні суспільства.

Їхня мета – обмежити доступ до інформації і заполонити свідомість людей фейками. Тому Путіну так важливо заборонити західні соціальні мережі і месенджери, створити власні, побудувати власний "чебурнет" замість інтернету для контролю над реальністю.

Контроль над українською реальністю росіяни здійснюють інакше – зокрема через головне джерело фейків: російський "Телеграм", який складно контролювати технічно чи юридично і тому легко заполонити власними фейками. Telegram – це зброя у росіян для зовнішнього ринку, а не для внутрішнього.

Українська теперішня влада з виборчої кампанії і дотепер часто послуговується тими ж методами і навіть інструментами. "Марафон" на телебаченні створили, щоб обмежити незалежні телеканали під приводом війни, а Telegram розкрутили і почали використовувати для поширення фейків проти опозиції.

Зеленський повторив помилку Порошенка, але у катастрофічних масштабах.

За часів Порошенка у проросійських сил (спочатку Захарченка, згодом Медведчука) був лише один телеканал – "112". Інші канали Медведчук докупив уже за Зеленського. Порошенко сподівався, що цей канал, критикуючи українське, його самого підтримуватиме, і тому, мовляв, шкоди не принесе. Порошенко також не переслідував Медведчука на прохання Меркель і за це отримував запевнення, що повномасштабного вторгнення не буде. І його не було. Він балансував.

Зеленський витіснив Медведчука з України, але залишив його депутатів у Раді, зробив їх союзниками , як і багатьох його людей та проєкти у Telegram та інших соцмережах (здебільшого російськомовних), бо вони нібито підтримують Зеленського і допомагають йому боротися з опозицією.

Але справжня їхня мета – знищення і компрометація тих, хто у критичні моменти, незважаючи на різні погляди, стає на захист України, а згодом і самого Зеленського. Тому, попри часткову україномовність, вони продовжують створювати свої канали російською – щоб їхні справжні замовники у Москві все розуміли.

А влада тим часом намагається об’єднати людей не правдою, а маніпуляцією. "Шашлики на травневі", "кава у Севастополі", "потужний контрнаступ", "мільярд дерев", "мегавати сонячних станцій" та "тисячі безкоштовних квитків від "Укрзалізниці" – не працюють. Це фейки або популістичне марнотратство , які створюють невиправдані очікування і деморалізуюче розчарування у суспільстві.

З людьми потрібно говорити щиро і відкрито. У них потрібно просити підтримки. Треба чесно говорити і про фронт, і про терміни служби, і про відсутність грошей у бюджеті, але також і про щиру підтримку європейських союзників, і про героїзм ЗСУ. Для цього потрібні сила і мудрість.

Якщо думаєш про вибори, то головне для примітивних політиків – виглядати героями, а опонентів виставляти недолугими злочинцями. Але

якщо думаєш про перемогу, то оперуєш правдою, навіть незручною, а опонентів робиш союзниками. У цьому й полягав феномен різниці між Чемберленом і Черчиллем.

Без правди у потоках брехні, фейків і самозаспокійливих переможних реляцій можна проспати появу окупантів на вулицях наших міст.

Джерело: сторінка Миколи Княжицького Facebook

Не пропустіть

Потужний вибух прогримів у тилу окупантів на Запоріжжі, – Андрющенко 18.11.2025, 09:45 Росіяни обстріляли понад 20 міст і сіл на Запоріжжі: пошкоджена інфраструктура 18.11.2025, 07:30