
Виїхала з окупації та відкрила власний бізнес в Запоріжжі. Дружина запорізького захисника, який вже пʼятий рік боронить країну, Юлія Парнюк допомагає переселенцям й планує шити крафтовий одяг із символами міст Запорізької області.
З Юлією "Справжнє" поспілкувалося не тільки про нову власну справу, яку жінка відкриває завдяки державному гранту, а й про моральну підтримку іншим людям, яку вона надає як психологиня.

Дружина бойового офіцера, що зараз боронить Гуляйпільщину, Юлія Парнюк виїхала з окупованої Мелітопольської громади через місяць після того, як чоловік пішов на війну – у квітні 2022 року.
"Мій чоловік вже на той момент був у територіальній обороні. Він поїхав на роботу відмітитись, бо він був в мене керівником муніципальної варти. І тоді зателефонував мені, сказав зібрати йому наплічник. Він поїхав на фронт. На той момент були важкі бої і під Василівкою, і під Мелітополем. Я залишилася ще який час вдома, бо у нас там був свій бізнес теж. Але потім, після обшуків окупантів, я зрозуміла, що мені треба термінового виїздити, бо прийдуть знова. Та й дізнатися, хто мій чоловік і де, не так важко. Ну, і мені дуже важливо було бути під українським прапором", – розповідає Юлія.
Жінка має кілька освіт – від культурології та етнографії до психології. Каже, що всі ці професії допомагають їй пройти суворі випробування самій та допомагати іншим.
"Я закінчила Запорізький національний університет і одразу почала допомагати людям, які зверталися до мене по допомогу. Сама ж собі допомагаю тим, що намагаюся не мати прив'язки до матеріального. Ми якось сиділи з чоловіком і він каже: "Розумієш, у нас вже нічого немає". А я йому кажу: "А ти знаєш, я за цей час зрозуміла, що, крім тебе і мене, мабуть, нічого й не потрібно". І так, я в це вірю, я так відчуваю. Тому що не можна прив'язуватися до матеріального, як показує життя. Мені дуже шкода, що втрачена його праця – бізнес, який він будував там, він сам збудував будинок. Він поклав туди сили, здоров'я. Але людина забирає зрештою тільки себе з собою. І мені є чим пишатися, бо мій чоловік – дуже успішний командир. Батько ста хлопчиків бородатих, скажімо так. І його дуже поважають його хлопці й цінують".

Як етнографка й жителька півдня України, Юлія Парнюк ретельно досліджувала свій край. Зараз це допомагає їй створювати першу колекцію крафтового одягу, у якій використовуватимуться символи того чи іншого краю.
"Мій крафт саме і пов'язаний з ідентичністю півдня Запорізького краю. Це і стало моїм натхненням. До Запоріжжя виїхало дуже багато релокованих жителів регіону, для яких мені хочеться створювати комфортний одяг. Він має стати терапевтичним для релокованих мешканців. Бо, залишаючи свої домівки, кожен із нас залишив частинку себе. Ми хочемо відтворити якусь частинку кожного регіону Запорізького краю в елементах одягу. Це спроба зробити нематеріальну культурну спадщину – матеріальною", – говорить Юлія.


Щоб відкрити свій шоурум, жінка подалася на державний грант у розмірі 250 тис. гривень. Написати заявку й зібрати всі потрібні документи та захистити свою ідею їй було не складно, говорить власниця крафтового бренду.
"Я писала гранти ще до повномасштабного вторгнення, коли взагалі про них мало хто знав. І вони були непопулярні. Я писала гранти від нашої громади для співпраці бізнесу жінок-підприємиць і громади. Написала перед повномасштабкою гранти, за якими мали зайти кошти напередодні війни. Це було для нашого власного бізнесу. Але от почалася велика війна – й все. Тому мені було не складно, оскільки я маю такий досвід", – ділиться дружина захисника.
Юлія каже, що більшу частину коштів витратила на устаткування, а також на оренду приміщення для шоуруму, в якому, до речі, буде також розміщуватися її громадська організація з надання психологічної допомоги родинам ветеранів.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
"У мене також є громадська організація "Простір ментального відновлення "Характерниці". У нас там три дівчинки-психологині, які займаються безкоштовною підтримкою ветеранів та їхніх родин, військових та родин. Оскільки ГО не фінансується у нас, то бізнес має підтримувати громадську діяльність".
Зараз вже відшита частина першої колекції: футболки, джинси, худі, запаски тощо. Все це буде мати елементи тієї чи іншої частини Півдня.
"Чому я вирішила зайнятися саме одягом? Тому що, не буду скромничати, у мене хороший смак. Я вмію, скажімо так, одягнути людину. А якщо я ще буду її одягати в те, що буде популяризувати нашу ідентичність і нашу культурну спадщину, це подвійна приємність. Плюс наш одяг має бути терапевтичним, гарним, сильним та зручним. Але це не масова лінійка. Буквально всі елементи будуть крафтовими – від фурнітури до пакування", – говорить Юлія Парнюк.
.jpg)
.jpg)
Юлія додає, за сильного бажання, відкрити свою справу, яка може стати частиною нового життя, – не проблема.
"Ви знаєте, якраз таки релокованим людям немає вже чим ризикувати, бо вони багато чого втратили. По-друге, завжди можна знайти підтримку близьких – десь шукати опору й ставати самі собі опорою. Але я раджу брати приклад з людей, які за моїм психологічним досвідом, є найважчою категорією – це люди з невизначеною втратою. Це рідні зниклих безвісті. Це найважче, тому що проживати втрату, це один цикл, а проживати невизначену втрату, це зовсім інше. І коли такі люди знаходять в собі сили жити і щось планувати в своєму житті – це такий потужний приклад для інших. Я просто ними пишаюсь. Пишаюсь більшістю наших людей".
Нагадаємо, благодійний ярмарок на підтримку військових проведуть у Запоріжжі