Жодного вцілілого будинку – російські окупанти значно посилили атаки на Комишуваську громаду. Тут з-під обстрілів продовжують евакуювати людей. Щодня волонтери, капелани й поліція виїздять в прифронтові селища за тими жителями, які подають заявки на виїзд.

Кореспонденти видання "Справжнє”, разом з американськими волонтерами, взяли участь в евакуації жительки Комишувахи.

Чергова евакуація з Комишуваської громади на цей раз проходить в дещо незвичному складі: капелани, поліція й американські гості. Напередодні запорізьким волонтерам надійшло кілька заявок на виїзд.

"Отримуємо заявки й одразу реагуємо. Готуємось до поїздок, маючи елементарні засоби захисту – це бронежилети, каски, портативні детектори. Поліція зі зброєю. Сьогодні з нами також американські наші друзі, які допомагають нам з 22-го року. Вони мають броньовану машину. Дуже багато зараз евакуацій з прифронтових селищ, але умови значно ускладнюються”, – говорить очільник капеланського патруля Запоріжжя Ігор Корнієнко.

Дорога на Комишуваху під антидроновим тунелем має бути швидкою, позаяк в будь-який момент ворог може розпочати КАбову або дронову атаку.

"Зараз стало більше дронової небезпеки, тому заїхали оперативно, забрали людину та виїхали. Працюють КАБи й дрони різних модифікацій. Тому траси, по яким ми раніше їздили більш-менш безпечно, стали геть зовсім небезпечними. Зараз треба постійно бути уважними, щоб не наткнутися на дрони-ждуни на землі”, – розповідає керівник громадського формування "Капеланський патруль - Схід” Сергій Тітарс.

Сергій очолює Дніпровську евакуаційну місію, тому нерідко, зі своєю командою, виїздить на Донеччину та в прифронтові селища Дніпропетровської області.

"Ми в першу чергу забираємо дітей, родини з дітьми для того, щоб діти були в безпеці. Це дуже важливо для нас. Чи відрізняється евакуація там від запорізької? Думаю, ні, не особливо відрізняється. Ворог обстрілює, як тут, так і там. Наполегливо намагається просунутися для того, щоб більше захопити наших територій. Але на донецькому напрямку більше йде боїв, і ворог там зосередив багато своїх сил для того, щоб просунутися”, – каже волонтер.

У самій Комишувасі немає жодної вцілілої будівлі. За останні кілька місяців росіяни повністю розбили центр селища.

"Ну ви проїхались – самі побачили всю ситуацію – майже нічого цілого немає. Навіть якщо не повністю зруйнований якийсь будинок, то так чи інакше пошкоджений. У нас по вулиці майже немає людей, а я залишаюсь, бо треба хату стерегти. Бо, як поїду, то тут від неї нічого не залишиться”, – говорить місцевий житель Олександр.

Волонтери евакуюють сусідку Олександра – пані Лідію, за якою періодично доглядала онука, яка мешкає в Запоріжжі. Вона ж і звернулася за допомогою в евакуації.

"Залишатися тут небезпечно, тим паче, що зі здоров`ям у мене проблеми. Шкода тварин – у мене котики й собака, але сусід обіцяв доглянути за ними”, – каже Лідія.

Представник поліції каже, що після доставки евакуйованої жительки Комишувахи до запорізького транзитного центру її передадуть в руки медиків.

"Сусіди сказали, що її онуки жили на сусідній вулиці, але виїхали до Запоріжжя. Будемо їх шукати, тому що так і не знайшли в її будинку документів посвідчення особи. Це треба для того, щоб надалі начислити жінці відповідні виплати та супровід соцслужб. А поки, після прибуття до транзитного центру, її мають оглянути медики”, – сказав начальник сектору ювенальної превенції Запорізького районного управління поліції Євген Токарев.

Американські волонтери, які не вперше беруть участь в евакуаційних заходах за більш ніж чотири роки повномасштабної війни, кажуть, що й надалі будуть надавати допомогу Україні. Зокрема прифронтовим регіонам.

"Коли ми їздимо на евакуацію, я бачу, що волонтери роблять для людей, яких вивозять з прифронтових селищ. Там, де дійсно небезпечно залишатись. Це мені дає силу побороти страх, тому що звісно бояться всі. Але наша команда бере участь в евакуаційних місіях завжди, коли ми відвідуємо Україну. І це не тільки запорізький напрямок, а й Донеччина.

Я не засуджую людей, за те, що вони так довго залишаються під обстрілами. Думаю, є різні причини. Перша проблема – це спромогтися залишити усе, що будувалося впродовж життя. Люди бояться, що вони поїдуть кудись з двома валізами, де не буде свого житла, не буде роботи й грошей на "нове” життя. Тому важливо, щоб українські волонтери продовжували робити те, що вони роблять. Тому що вони не просто вивозять людей, а й влаштовують – знаходять тимчасове місце проживання, лікування тощо”, – розповідає американський волонтер, директор благодійного фонду Project Victory Ukraine Джеред Мелоун.

З початку великої війни фонд Мелоуна надає всіляку гуманітарну допомогу українцям, що постраждали від війни. Зокрема їжею, медичними засобами, підтримує евакуацію, допомагає в розселенні тимчасових переселенців. Також волонтери проводять тренінги з тактичної медицини для ДСНС та працівників поліції.

Читайте також: Заблокувати прифронт: на Запоріжжі ворог перебиває мости

Не пропустіть

З полону визволили 13 захисників із Запорізької області – попереду відновлення 26.06.2026, 16:19 Окупанти перегруповують сили для наступу на Запоріжжі, – ISW 26.06.2026, 15:15