"Армія привчить до багатозадачності"

Світлана (позивний "Пекло") вже півтора року у війську. Нині служить на Запорізькому фронті у складі підрозділу 433 окремого батальйону безпілотних систем імені Героїв Крут. Виконує одразу дві функції: вона і механік, і рекрутер.

На запитання, як усе встигає, сміється:

"Армія привчить до багатозадачності".

Звичайний день дівчини у війську починається з горнятка кави та "трохи часу на себе". Потім – планування, яке, за її словами, структурує думки, контроль стану безпілотників, а після обіду – рекрутинг.

"Типовий день – це поєднання роботи з технікою та нескінченних розмов по телефону. Я можу вранці чистити деталі дрона, а вдень проводити співбесіди з майбутніми побратимами", – розповідає військова.

Вона і сама потрапила у військо через рекрутинговий центр.

Світлана родом із Миколаївщини. Працювала там флористкою.

"Обожнювала польові квіти та природний, трохи хаотичний стиль. Мені здається, що в них найбільше душі", – згадує вона цивільну професію.

"Захистити своїх"

На рідній Миколаївщині й зустріла повномасштабну війну.

"З розумінням, що життя вже не буде таким, як раніше. Був страх, але він швидко перетворився на рішучість діяти", – згадує Світлана.

Дівчина одразу долучилася до волонтерського руху: робила окопні свічки, плела сітки, збирала гроші, готувала їжу для хлопців – "допомагала армії всім, чим могла". Але з часом зрозуміла: цього їй замало. Тож волонтерство стало містком до війська.

Про мотивацію каже просто: "Захистити своїх".

У рекрутинговому центрі дівчині запропонували кілька підрозділів. Так, після базової загальновійськової та фахової підготовки вона змінила "квіти на дрони, а волонтерський бус – на військову службу".

"Як механік, я стежу, щоб наші "пташки" були готові до роботи – це така собі "технічна турбота". А як рекрутер я допомагаю людям знайти свій шлях у війську. Я пояснюю цивільним, що армія – це не тільки окопи, це великий механізм, де потрібні різні таланти", – розповідає військова про службу.

"Для хлопців головне, щоб ти була надійною"

Як не дивно, талант флористики виявився корисним для обох її спеціальностей у війську.

"Флористика навчила мене бачити деталі, а це дуже важливо і в роботі механіка, і в спілкуванні з людьми в рекрутингу, бо до кожного треба знайти свій підхід", – пояснює дівчина.

Як рекрутер вона працює і з хлопцями, і з дівчатами, серед яких чимало охочих долучитися до захисту Батьківщини. Утім, за словами Світлани, деякі "відпадають" ще на етапі проходження військово-лікарської комісії. І зовсім не через проблеми зі здоров’ям. Причина – шаблони цивільних, на кшталт: дівчата у війську шукають собі чоловіків.

Рекрутерка каже, що в самому підрозділі подібних упереджень жодного разу не помічала: армія змінюється, впевнена вона.

"Для хлопців головне, щоб ти була надійною. Коли вони бачать, що я відповідально ставлюся і до техніки, і до людей, яких приводжу в підрозділ, з’являється справжня повага", – говорить військова.

Зізнається, навіть не здагадувалася, якими делікатними можуть бути побратими:

"Вони завжди допоможуть із чимось важким, навіть якщо я кажу, що справлюся сама".

"Місце для краси є завжди"

У підрозділі служить і родич Світлани – зять, чоловік її сестри.

На запитання, чи це допомагає, відповідає: "Навіть не уявляєте, наскільки".

Завдяки йому у Світлани, зокрема, завжди із собою нагадування про мирне життя – улюблений аромат Victoria’s Secret, який зять подарував на Новий рік.

Загалом дівчина впевнена: служба жіночності не завада. Навіть у бліндажі можна знайти умови для догляду за собою. Мінімальний набір – "умивалочка" й креми – завжди при ній. Ними починає та завершує день.

"Місце для краси є завжди. Навіть якщо це просто акуратно заплетена коса або улюблений крем для обличчя ввечері. Це допомагає зберігати внутрішній баланс", – підсумовує дівчина.

Безперечно, війна і армія змінюють ставлення до багатьох речей. Так, наприклад, у Світлани змінилося сприйняття весни.

"Для мене, як для колишньої флористки, весна раніше була часом тюльпанів та ароматів. Тепер я дивлюся на неї практично: як на погоду для польотів і як на час, коли природа оживає попри війну. Це дає надію, що життя завжди сильніше за руйнування", – додає вона.

8 березня у війську називає днем "простої людської вдячності".

"Хлопці намагаються знайти хоча б якусь квітку або шоколадку, щоб нагадати нам, що ми – дівчата. Це дуже зворушливо, бо в таких умовах будь-який жест важить у сто разів більше", – каже військова.

"Найважче – це відповідальність за людей"

Світлана зараз перебуває безпосередньо в зоні бойових дій. Каже: страху майже не відчуває, а ось відповідальність – так.

"Найважче – це відповідальність за людей, яких я запросила на службу. Я відчуваю зв’язок із кожним… Коли людина, з якою я проводила першу співбесіду, стає справжнім професіоналом, це надихає більше за будь-які нагороди", – зауважує вона.

Колишня флористка не шкодує про зроблений вибір і, коли важко, спирається на розуміння, що "кожен новий рекрут або відремонтований дрон – це реальний крок до того, щоб війна закінчилася швидше".

Після перемоги мріє повернутися до флористики, але вже з новим досвідом.

"Можливо, це буде простір, де ветерани зможуть знайти спокій через роботу з рослинами", – припускає вона.

Мріє і про родину.

А перший день без війни бачить як можливість "просто вимкнути робочий телефон і піти в сад, знаючи, що всі в безпеці".

На запитання, який букет вона зібрала б тоді для України, відповідає:

"Це був би величезний оберемок із соняшників, бавовни та колосків пшениці. Простий, але незламний і теплий, як наше серце".

У батальйоні закликають долучатися до них. Зараз тут шукають:

• операторів НРК;
• операторів безпілотних авіаційних комплексів;
• механіків безпілотних авіаційних комплексів;
• бойових медиків.

Контактний телефон: 0964430000.

Читайте також: Мати трьох дітей рятує поранених на Запорізькому напрямку – історія бойової медикині

Не пропустіть

Удар по російському полігону на Запоріжжі: кадировці "злили" координати в TikTok 09.03.2026, 18:00 На війні цінуєш вагу кожного слова Шевченка, – запорізький ветеран та поет 09.03.2026, 17:31