Чи дійсно корупція в Україні квітне, чи це лише здається через збільшення кількості гучних справ? Чому вони перетворюються на багаторічні судові процеси? Що заважає роботі правоохоронців? З яким перепонами стикаються громадські експерти та журналісти-розслідувачі? Про це й багато іншого йшлося під час круглого столу "Антикорупційна політика в умовах війни: виклики, рішення, перспективи".

Учасники круглого столу

Організував захід регіональний офісі ГО "Захист держави. Запоріжжя", а до обговорення долучилися представники громадських організацій, журналісти-розслідувачі, експерти, юристи, ветерани, молодіжні лідери, представники поліції та прокуратури.

Слова голови правління ГО "Народний захист" Наталії Заболотної дають небагато приводів для оптимізму. Вона каже, що кожний кейс із бюджетними грошима, які досліджують громадські експерти, має корупційні ознаки. А здатність затягувати розгляд справ, які дісталися судів, залежить від розміру "заначки" фігуранта.

Учасники круглого столу

Багаторічна судова тяганина та (або) відсутність реальних покарань для корупціонерів – один із головних чинників, які підривають віру українського суспільства в ефективність боротьби з корупцією, як наголошували під час круглого столу представники громадського сектору.

Йшлося і про те, що в умовах воєнного стану влада отримала додаткові інструменти для уникнення прозорості не лише через "виписані" під конкретного учасника умови тендерів, а й шляхом укладання прямих договорів.

Ще однією проблемою назвали небажання поліції вносити відомості щодо можливих корупційних злочинів до ЄРДР за заявами представників громадськості, що є прямим порушенням статті 214 Кримінально-процесуального кодексу. У значній частині випадків такі провадження відкривають лише після звернень до суду.

Серед інших системних проблем представники громадськості виокремили

• неможливість запобігти реалізації завідомо незаконного рішення, бо відсутній механізм їх швидкого скасування. Лунали навіть пропозиції щодо повернення, повного або часткового, функції нагляду прокуратурі;
• здебільшого фактична відсутність державного фінансового контролю.

Представники правоохоронних органів, майже не сперечаючись із наріканнями, своєю чергою скаржаться на проблеми з експертизою, насамперед через брак експертів, а також закликають бачити й позитивні кейси.

Так чи інакше, запорізька статистика часів повномасштабної війни свідчить про збільшення досудових розслідувань у так званих корупційних справах. Її навів старший слідчий ГУНП у Запорізькій області, майор поліції Денис Христьян:

• 2022 рік – 55 справ, в яких фігурують 66 осіб, зокрема 35 справ із 43 фігурантами у сфері бюджетних коштів;
• 2023 рік – 66 справ із 80 фігурантами, з яких 30 справ (42 фігуранти) у сфері бюджетних коштів;
• 2024 рік – 73 справи з 109 фігурантами, 36 у сфері бюджетних коштів (46 фігурантів);
• за 7 місяців 2025 року – вже 75 справ, де в розслідуваннях стосовно бюджетних коштів фігурує 31 особа.

Дискусія за круглим столом, як наголосив керівник Запорізького осередку ГО "Захист держави" Аскад Ашурбеков, мала прикладний характер.

"Ми прагнули не лише поговорити, а й виробити практичні рекомендації. Громадські експерти, журналісти й правоохоронці працюють на одну мету – чесну й сильну державу. Тепер наше завдання – конвертувати напрацювання круглого столу в законодавчі ініціативи, які будемо відстоювати через народних депутатів", – зауважив він.

На думку учасників заходу, здолати скепсис суспільства щодо антикорупційних прагнень влади здатна лише її прозорість і підзвітність. Вони вважають, що спільні зусилля громадськості та державних інституцій можуть змінити правила гри.

Тим часом стало відомо, що чиновникам місцевого самоврядування та керівникам підприємств Запорізької області оголосили ще дев’ять підозр через завдання збитків на 10,6 млн грн.

Не пропустить

Вогонь вирує на 20 га Хортиці: у рятувальників Запоріжжя – складнощі з гасінням 20.08.2025, 17:08 Чи дійсно корупція квітне – оцінки та цифри з Запоріжжя 20.08.2025, 16:01