"Мама постійно в Києві, постійно на зустрічах, також на мирних акціях в Києві стоїть. Батько – в Черкасах, я – в Запоріжжі. Боремося за нього всієї сім'єю ", – каже сестра військовополоненого морпіха.

З прапором бригади та табличкою: "Поверніть брата з полону" Яна вийшла на щотижневу акцію-нагадування про військовополонених та зниклих безвісти на площі Поляка в Запоріжжі у суботу, 29 березня, передає "Справжнє". Розповідає, в квітні виповниться три роки, як Вадим у російській катівні. За цей час родина отримала лише одну звістку від нього. "В полоні він вже три роки. Потрапив в квітні. 36-та окрема бригада морської піхоти. Наразі морпіхів в полоні перебуває 1 300 людей… Нам був лист з полону від нього, в 2023 році, і все. Банальні слова: мама, я в полоні, живий-здоровий, годують нормально", – говорить Яна.

Яна – сестра військовополоненого морпіха

Дещо рідні дізналися від побратимів Вадима, яких вдалося визволити з полону. "Від звільнених хлопців ми знаємо, що в нього зламане ребро, хворів на коросту, а так більш-менш тримається, слава богу, живий… Всі у важкому стані там. Проблеми зі шлунками, худі, втрата ваги, на ногах рожисті запалення, туберкульоз у хлопців. Їм навіть підселяють туди спеціально хворого на туберкульоз в камеру, щоб всі хворіли. Як говорять кацапи, що це нормально, це хвороба тюремна", – розповіла Яна.

Усі три роки родина не припиняє боротьби за морпіха. "В інтернеті пишемо, даємо інтерв'ю, постійно ходимо на різні зустрічі. Пишемо листи і президенту, і в Координаційний штаб [з питань поводження з військовополоненими] – всюди просто, де можемо, все, що в наших силах. Писали і на Ватикан, постійно подаємо списки до Папи Римського, всюди. Але, на жаль, поки немає результату", – розповіла Яна.

Наталія – мама військовослужбовця бригади "Азов" Ігоря (позивний "Святий") теж бере участь в акціях на підтримку полонених. Не лише в Запоріжжі, а скрізь, де буває. Хоча сина з полону вона вже дочекалася.

Наталія та Ігор (позивний "Святий")

"Азовець" був звільнений восени минулого року. Але Наталія каже: виходитиме на акції, допоки з полону не буде звільнено усіх українських військових. Ігор солідарний із мамою, яка боролася за нього понад два роки. "Треба нагадувати і людям, і владі, що багато хлопців, дівчат в полоні залишаються... Чесно кажучи, впевнений на 100%, що на саме звільнення ці акції не впливають, але впливають на пам'ять. Щоб люди, цивільні особи як то кажуть, у кого рідних і близьких немає в полоні, слава богу, і навіть на фронті немає, бо багато в нас ще є таких, на жаль, байдужих, щоб вони розуміли, що є ось ця проблема, велика проблема. Бо полон — це реальне пекло", – каже колишній бранець Ігор.

Історію цієї родини читайте в "Справжньому" незабаром.

Не пропустить

Що цікавого у Запоріжжі 4-6 квітня: афіша подій від "Справжнє" 04.04.2025, 11:00 Від атаки "шахедів" постраждало селище під Запоріжжям – що відомо 04.04.2025, 07:21