Сьогодні був у реанімації...Там лежить мій друг, боєць з тяжкими пораненнями. Відірвало ногу, залишився без ока, але продовжує боротися за життя. За три роки війни пройшов стільки гарячих точок…Тримав його за руку. Пообіцяв, що все буде добре.
Вийшов спустошений. На душі так тяжко. А просто за стінами госпіталю люди спокійно відпочивають, живуть своїм життя. Якісь паралельні світи.
Але розумію – зараз не час для жалю.
Це час діяти і робити вдвічі більше, ніж зараз. Маємо зробити все, щоб воювали дрони, а не ризикували життям такі хлопці.
Джерело: сторінка Рудольфа Акопяна у Facebook