
Жителі Запорізької області лише за 2025 рік втратили через різноманітні шахрайські дії понад 74 мільйони гривень. Це лише офіційні випадки, зафіксовані поліцією, їх сотні, повідомляє "Справжнє".

"Шахрайство є одним із найпоширеніших видів злочинів. Колосальна кількість громадян стає жертвами аферистів", – розповів фахівець Центру протидії шахрайствам Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Олександр Середа у регіональному Центрі журналістської солідарності.
Попри численні попередження, найпоширенішим залишається телефонне шахрайство.
Аферисти телефонують людині, вдаючи з себе працівників банку. Повідомляють, що з карткою нібито відбуваються підозрілі операції, і пропонують "терміново захистити рахунок".
"Шахраї просять назвати номер картки, CVV-код і одноразовий пароль з смс. Людина думає, що рятує свої гроші, але фактично сама передає доступ до рахунку", – пояснив Середа.
Із цими даними можуть не лише зняти гроші, а й оформити онлайн-кредит на ім’я власника картки.
Схема "Мамо, я в поліції" також нікуди не зникла, але змінилася. Тепер шахраї використовують легенди про поранення, полон й інші болючі для сьогодення гачки.

Загалом сучасні шахрайські схеми поєднують технології, психологічний тиск і масові комунікації. Часто вони працюють як справжній бізнес – із кол-центрами, сотнями телефонних номерів і спеціальним обладнанням.
"Наприклад, ми вилучали під час обшуку 800 SIM-карт. Кожна використовується для одного шахрайського дзвінка, після чого номер викидають", – розповів Олександр Середа.
Телефонні номери підключають до спеціальних GSM-шлюзів – пристроїв, які дозволяють здійснювати сотні дзвінків одночасно. Вартість одного такого пристрою може перевищувати 1500 євро, однак для шахрайських груп це не стає перешкодою.
За словами фахівців, такі кол-центри можуть швидко переїжджати та набирати нових співробітників – переважно молодь, обіцяючи швидкий і легкий заробіток.
Поліціянти нагадують: навіть якщо людина лише здійснює дзвінки та спілкується за наданою схемою, не отримуючи безпосередньо кошти на власні чи підставні рахунки, це не звільняє її від кримінальної відповідальності.

Окрема схема побудована на страху. Шахраї телефонують через месенджери, представляються співробітниками правоохоронних органів або спецслужб і заявляють, що людина нібито причетна до фінансування держави-агресора.
Щоб "уникнути кримінальної відповідальності", жертві пропонують передати гроші для "перевірки".
Як кур’єрів шахраї залучають інших постраждалих, які нічого не підозрюючи, перевозять готівку в інші міста та передають її посередникам або через обмінні пункти переводять у криптовалюту, звідки гроші швидко виводяться за кордон. На таку схему неодноразово потрапляли люди поважного віку.
Ще один популярний вид шахрайства – фальшиві інтернет-магазини. Людина бачить рекламу з великою знижкою, переходить за посиланням і вводить дані банківської картки. І втрачає гроші.
Часто такі сайти копіюють дизайн відомих брендів або популярних торговельних платформ, що створює ілюзію надійності.
З моменту повномасштабного вторгнення набула популярності схема "міжнародна допомога". Вона залишається поширеною і сьогодні. Після переходу за посиланням користувач потрапляє на фішинговий сайт, де вводить свої банківські дані чи встановлює шкідливе програмне забезпечення. В результаті аферисти отримують доступ до банківських застосунків та особистих повідомлень.
Окрім того, у соціальних мережах активно поширюються пропозиції легкого заробітку. Користувачам пропонують ставити лайки товарам, писати відгуки чи виконувати прості завдання.
Спочатку шахраї можуть навіть виплатити невелику суму, щоб створити ілюзію довіри. Після цього пропонують внести власні кошти для "розширення заробітку". В спеціальному кабінеті людина бачить нібито зростання прибутку, але щоб вивести кошти, їй пропонують сплатити комісію чи "податок". Після цього зв’язок із шахраями зникає.
"Якщо вам пропонують швидко заробити великі гроші, просто сидячи вдома, та ще й для початку вкластися в майбутній прибуток – це шахрайство", – наголосив Середа.
Головна зброя зловмисників – психологічний тиск. Вони грають на страху, браку поінформованості людей або бажанні допомогти близьким, змушують діяти поспіхом.
Наприклад, аферисти можуть зламати акаунт людини в якомусь з месенджерів і написати в сімейний чат:
"У мене проблема, терміново потрібні гроші, поясню пізніше".
Родичі часто не перевіряють інформацію і одразу переказують кошти.
"Немає категорії людей, які не можуть стати жертвами. Потрапляють усі – незалежно від віку, освіти чи доходу", – кажуть у поліції.

Поліція радить перевіряти підозрілі сайти через спеціальний Telegram-бот кіберполіції Стоп Шахрай. Завдяки боту дізнатись, чи фігурував сайт у шахрайських схемах, можна за кілька секунд.
"Достатньо скопіювати посилання і надіслати його в бот. Система перевірить, чи є скарги на цей ресурс або чи не є він підробкою або фігурував у шахрайських схемах", – пояснив Олександр Середа.
Якщо ж спілкування відбувається телефоном, поліцейські радять насамперед не приймати фінансових рішень під час розмови з незнайомими людьми.
Якщо телефоном просять повідомити банківські дані або терміново переказати гроші, слід:
Якщо ж гроші вже були переказані, необхідно якнайшвидше заблокувати банківську картку, повідомити свій банк і також звернутися до поліції. За можливості ще й повідомити банк, на рахунок якого були переказані гроші.

"Майте додаткову інтернет-карту, куди кластимете лише суми для оплат покупок або підписок на різні платформи, перевіряйте час від часу в банку свою кредитну історію. А в застосунку "Дія" читайте повідомлення, де вас можуть сповістити про дії по кредитах. Не нехтуйте оновленнями програмного забезпечення вашого телефону, що крім осучаснення захисту ще й прибирають незнайоме програмне забезпечення. В критичному випадку можна скинути налаштування телефону до заводських", – підкреслила фахівчиня Центру протидії корупції ГУ НП у Запорізькій області Оксана Скребець.
Поліцейська зазначила, що відстежувати і блокувати шахрайські рахунки не дорівнює припинити існування оборудки, бо сучасний банкінг дозволяє відкривати неіменні картки, які потім легко перепродаються. Ця послуга користується попитом у шахраїв.
Тому найліпше, наголосила Оксана Скребець, пам’ятати про пильність, а також зберегти собі корисний телефон Центру протидії шахрайствам, за яким черговий співробітник може проконсультувати громадян: 068-68-88-573.

Правоохоронці наголошують: із розвитком цифрових технологій шахрайські схеми стають дедалі складнішими, а масштаби проблеми зростають настільки швидко, що правоохоронці фізично не встигають реагувати на весь потік звернень. Тому уважність і перевірка інформації залишаються найефективнішим способом захисту.